ЄВРОБАЧЕННЯ - КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА СВІТУ
Євробачення - як культурна політика світу. І В ЧОМУ ЇЇ СУТЬ?
Днями відбувся всесвітній щорічний пісенний конкурс «ЄВРОБАЧЕННЯ 2022»
«Із трьох наших перемог на Євробаченні лише одна була не політичною – Руслана. Два воєнні переможці (Джамала і Калуш) – це ідеологічні, дуже вчасні й символічно надважливі переможці, країною й контекстом війни. Це не євробачення стає політичним, це культура завжди була політичною», - пише Остап Дроздов у недавній публікації. Отож, сьогодні міркуємо над темою культурної політики і європейського об’єднання народів.
В контексті виголосу про допомогу Україні – гурт могли дискваліфікувати, але ми перемогли! Що ж чи хто на це вплинув? Культурна політика. Культура, власне на якій будується політика будь-якої держави. Війна, яку ми бачимо сьогодні в Україні, є в першу чергу війною культур. У протистоянні зійшлися західна культура в особі України і традиційна російська культура в особі орківської держави. КУЛЬТУРА ДЕРЖАВИ – ЦЕ ЇЇ ІСТОРІЯ, МОВА, ЦЕ ТРАДИЦІЇ, ЗАКОН. Власне завдяки культурі вибудовувалася картина незалежності та суверенності держави в умовах війни кілька десятків років тому. Війна за культуру – реальна. Але культура завжди проти війни.
Чого вчить нас Європа цьогорічним євробаченням?
1. Європа чітко дала зрозуміти – ти або з нами, або проти нас. «Європа це сильні альянси, а не відчайдушні вискочки», пише п. Остап. Випливає з цього одне – хочеш «бути Європою», не будь «проти всіх», будь людяним, будь солідарним.
2. «Сучасні великі культури - це дуже великі комплекси (системи) ідей, практик, традицій, структурованих тим чи іншим чином в єдине ціле. Кожна велика культура має історичний базис - елемент, який був на самому початку розвитку культури і навколо якого структурувалися нові елементи, додані впродовж ускладнення культури. Кожна велика культура має культурне ядро - відносно невеликий комплекс тісно пов'язаних ідей, практик, традицій, який уособлює сутність культури та навколо якого структуруються інші елементи культури. Випадіння окремого елементу з ядра культури може зруйнувати його цілісність і загалом усю культуру», - пише культуролог Сергій Палаш. Яким є культурне ядро українського народу? Відповідь очевидна – пісня. Саме з пісні починався український народ. «Українці співають коли їм добре, і коли їм погано вони теж співають, лише відчайдушніше…!» пісня супроводжує народ в різних життєвих ситуацій, отже можемо сміливо твердити – що культура є основою існування держави, а не політика. Суть культури у висвітлені політики країни, і навпаки.
3. В єдності і солідарності – можна гори звернути. Скажімо відверто, виступ гурту був чудовий, але окрім професійного вокального співу, спостерігаємо добросусідство держав. Прихильне ставлення практично всіх журі представлених держав. Такий жест, Остап назвав «каноном культурної політики» БО ТА ВОНО МАЄ БУТИ. Бо конкурс в епоху війни – культурної, є культурною політикою.
Чи завжди культура передувала політиці ?так.
чи політика йшла в ногу з державною культурою?Ні.
ТОЖ МОЖЕМО ВВАЖАТИ ПЕРЕМОГУ ГУРТУ ЦЬОГОРІЧ – ВНЕСКОМ У ВІДБУДОВУ КРАЇНИ, ТА РОЗВИТОК ЇЇ ЯК РОЗВИНЕНОЇ, СУВЕРЕННОЇ, МИРНОЇ КРАЇНИ. МОЖЕМО ВВАЖАТИ, ЩО КАЛУШ ПРОВІВ КУЛЬТУРНО-ПОЛІТИЧНУ МУЗИЧНУ ЗУСТРІЧ У ЄВРОПІ.
Євробачення нагадує та вибудовує державу. Кожна перемога держави в історичному, культурному, мовному, політичному контексті – це ще один крок до ПЕРЕМОГИ У ВІЙНІ.
БО КОЖНА ПЕРЕМОГА – ВКЛАД У МАЙБУТНЄ. Мирне і переможне.
Тож будьмо впевненими, громадяни, ми тримаємо руку на пульсі і впевнено йдемо до перемоги, на всіх фронтах.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА.
У 1950-х роках, коли зруйнована Другою світовою війною Європа все ще відбудовувалася, у Європейській мовній спілці з'явилася ідея створити міжнародний пісенний конкурс, де б усі країни брали участь у єдиній телевізійній програмі, яка транслювалася б одночасно в усіх країнах, що є членами спілки, з'єднання разом багато країн у велику мережу для трансляції на широкій території – означало об’єднання світу, для великої мети – МИРУ У ВСЬОМУ СВІТІ.
