с. Грабовець
Село на березі р. Стрий, за 2 км на захід від м. Стрий. Попередня назва – Грабовець Стрийський. Назву виводять від назви дерева граба, бо начебто колись село було знане грабовими тинами. Відомий учений К. Тищенко пояснює походження назв багатьох населених пунктів з основою Граб – від готського слова graba – рів, яма. Щоправда, в другому випадку вчений пише: «Атрибутами кельтських божеств є назви граба і білих гусей (Грабовець, Гусятин), граб – дерево Тараніса (одного з кельських богів). Як відомо, стародавні кельти залишили глибокий слід в етноісторії прадавньої України. Якщо котрась із версій підтвердиться, заснування села слід віднести принаймні на півтори-дві тисячі років у глибину часу. У назві наголошують літеру «а». Межує із Стриєм, селами Завадовом, Конюховом, Дулібами. Частини села і мікротопоніми: Вигнані, Попівщина, Солуксело, Ями Швабові, Опришкові, Дорога на Конюхів, Пороховня, Болоня.
За переказами, село засновано в княжий період, згідно з ЛОАТП – в 1463 році. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, згодом торгували і працювали у місті Стрию. У 1880 р. було 146 хат і проживало 895 осіб. Під час Першої світової війни через сильні бої біля Стрия село згоріло дотла. У 1921 році вже було 150 хат, проживало 1032 особи; у 1931 році – 227 хат; у 1935 році проживало 915 українців, 196 поляків, 5 жидів. У 1939 році налічувалось 1570 осіб: 985 українців 230 поляків, 5 жидів, 350 німців. Наприкінці 1939 року німці репатріювали до Німеччини, поляки після Другої світової війни – до Польщі. У 2008 році проживало 1033 особи.
За СРСР було створено Грабовецьку сільку раду, в 1954 році її ліквідували і приєднали до Дулібської сільської ради. За України відновлено Грабовецьку сільську раду. Землями користувався колгосп у Конюхові. Загальна площа угідь – 1253 га.
У 1924-1925 рр. споруджено першу дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Діви Марії УГКЦ. Основним матеріалом послужило дерево з колишньої церкви 1814 року, привезене з с. Лавочне на Сколівщині. При церкві був колись і є нині церковний хор.
Першу кам’яну школу ім. М. Шашкевича спільно для Грабовець та Дуліб споруджено в 1911 році. Першу читальню «Просвіта» відкрито в 1890 рр. у приміщенні німецької школи. При читальні були хор, драматичний гурток, бібліотека, дитячий садок. У 1979 році споруджено приміщення клубу, в якому нині працюють Народний дім, бібліотека. Створено народний хор, дитячий ансамбль, драматичний гурток.
